2015

КУЧЕР МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

старший солдат, старший механік-водій 25-ї окремої повітрянодесантної бригади Високомобільних десантних військ ЗСУ

(09.03.1991 – 22.01.2015)

Народився Микола Кучер 9 березня 1991 року в селі Будо-Рижани Володарсько-Волинського району (нині Хорошівська ТГ) Житомирської області. У 2008 році закінчив Будо-Рижанську загальноосвітню школу, затим навчався у Житомирському професійно-технологічному ліцеї за спеціальністю газоелектрозварювальник.

Із квітня 2009 року проходив строкову службу в лавах Збройних сил України: спочатку курсантом у навчальному центрі в Кам’янці-Подільському, а пізніше – у військовій частині в Новоград-Волинському (нині Звягель). Був механіком-водієм.

Після служби трудився у приватних підприємствах «Каскад» та «Радичі». Доглядав хворих батьків.

Коли прийшла біда на Батьківщину, і на сході країни розпочалися бойові дії, Микола був мобілізований до війська і з честю став на захист Батьківщини. 28 серпня 2014 року призваний по частковій мобілізації до лав ЗСУ. До 22 вересня проходив службу у 184-му навчальному центрі Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних Сил України (село Старичі Яворівського району Львівської області).

З 22 вересня – старший механік-водій 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗСУ (смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області).

З січня 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

22 січня 2015 року старший солдат Кучер Микола загинув внаслідок артилерійського обстрілу російсько-терористичними угрупуваннями позицій українських військових в районі міста Авдіївка Донецької області.

31 січня 2015 року похований із військовими почестями на кладовищі села Будо-Рижани.

Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Герої не вмирають! Вони житимуть у наших серцях!