Система планування роботи викладача

Згідно “Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах” №419 від 15.06.2006 року основними навчально-методичними документами з планування навчально-виробничого процесу в ЗП (ПТ) О є:

• Робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти;
• Робочі навчальні програми з навчального предмету, що передбачена навчальним планом;
• Поурочно-тематичні плани з навчальних предметів;
• Плани занять (уроків);
• Розклад занять.

Плануюча документація викладача складається з основних документів:

• Типова навчальна програма (згідно Держстандарту)
• Робочий навчальний план
• Робоча навчальна програма
• Поурочно-тематичний план
• План уроку
• Паспорт комплексного методичного забезпечення
  

  ---

Робочий навчальний план – це документ, розроблений у відповідності з типовим навчальним планом підготовки кваліфікованих робітників з кожної професії, що містить код і назву професії згідно з державним переліком професій з підготовки кваліфікованих робітників у ЗП (ПТ) О, код і назву професії, спеціальності за державним класифікатором професій, є освітній рівень вступника, обмеження щодо віку і статі, медичних показань, термін і ціль навчання, графік навчально-виробничого процесу, зведені дані загального фонду навчального часу в тижнях, перелік обов’язкових навчальних предметів, видів навчальних робіт, кількість годин відведених на них, послідовність їх вивчення, обсяг навчального часу на обов’язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти, загальний фонд навчального часу, механізм міжпредметних зв’язків, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів, їх кваліфікаційної атестації, перелік навчальних кабінетів, лабораторій, майстерень, полігонів, вимоги до основних обов’язкових засобів навчання та плановий рівень кваліфікації випускника. Робочий навчальний план розробляються у ЗП (ПТ) О на основі типового навчального плану і типової навчальної програми Державного стандарту професійно-технічної освіти з конкретних професій.

Робоча навчальна програма – це документ, що визначає зміст і обсяг знань і умінь учнів. У професійно-технічних навчальних закладах навчальні програми розробляються фахівцями, що викладають навчальний курс, на основі типових програм з урахуванням пропозицій замовників кадрів, з тих навчальних предметів, що формують відповідні професії, специфіки професії.

Робочі навчальні програми з загальноосвітніх предметів розробляються на основі типових навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням специфіки професії та регіональних компонентів.

Приклад оформлення навчальної програми

Робоча навчальна програма з предмета
«БК-1.А1. Основи галузевої економіки і підприємництва»
професія: 8331 Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, категорія A1, A2, D1, G1, G2
7233 Слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів, рівень кваліфікації 1-2 розряд
термін навчання 1,5 роки

Зміст базових компетентностей:
Знати:
• організацію виробництва на підприємствах промисловості;
• загальну характеристику підприємств, форми власності;
• кадри підприємства, їх склад і структура.

БК-1 А1:

БК-1 А1.1. Організація виробництва на підприємствах промисловості
Організація виробництва як форма забезпечення ефективної діяльності підприємств. Формування та структура виробничого процесу. Основні принципи організації виробничого процесу. Організаційні типи виробництва та їх характеристика.

БК-1 А1.2. Підприємство як суб’єкт господарювання
Закон України «Про підприємства». Загальна характеристика підприємств, форми власності. Розвиток і види підприємств. Функції підприємств. Організаційно-правові форми підприємств.

БК-1 А1.3. Кадри підприємства
Кадри підприємства, їх склад і структура. Класифікація персоналу підприємства. Підготовка кадрів в Україні та фактори, що впливають на зміну професійно – кваліфікаційного складу кадрів підприємства.

Поурочно-тематичний план – складається викладачем у відповідності до робочих навчальних програм. Поурочно-тематичний план є:

• документом багаторазового користування;

• розглядається та схвалюється на засіданні методичних комісій;

• МК рекомендується до затвердження;

• затверджується заступником директора з навчально-виробничої роботи;

• закріплюється печаткою навчального закладу.

Складання поурочно-тематичного плану починається з аналізу змісту навчальної дисципліни.

Головна вимога до поурочно-тематичного плану – відображення динаміки розвитку цілей навчання від уроку до уроку: ознайомлення, формування, вдосконалення знань, умінь і навичок.

Поурочно-тематичний план розробляється до початку занять у відповідності до навчального плану і програми предмета (дисципліни) для визначення системи знань і своєчасної підготовки занять.

При розробці поурочно-тематичного плану необхідно визначити обсяг навчального матеріалу, який вивчається на кожному уроці, встановити внутрішньопредметні зв’язки, вивчити рівень підготовки здобувачів освіти для засвоєння навчального матеріалу, проаналізувати міжпредметні зв’язки та зв’язок з виробничим навчанням, вибрати наочні засоби навчання.

Приклад оформлення поурочно-тематичного плану

План уроку

План уроку теоретичного навчання є особистим робочим документом викладача і складається ним за довільною формою відповідно до робочої навчальної програми та поурочно-тематичного плану з дотриманням педагогічних та методичних вимог. За умови проведення уроків у паралельних групах викладач може складати один план уроку, але слід враховувати особливості проведення уроку в різних групах.

План уроку складається відповідно до типу уроку:

• урок вивчення нового матеріалу (розповідь, лекція, бесіда та інше);
• урок закріплення і удосконалення нових знань, умінь, навичок (лабораторно-практичні заняття, самостійна робота, вправа, семінар, бесіда);
• урок узагальнення і удосконалення нових знань, умінь, навичок (ділова гра, конкурс, конференція, аналіз конкретних ситуацій);
• контрольно-перевірочний урок (контрольна робота, опитування, залік та інше);
• комбінований урок (використовуються елементи деяких попередніх видів уроку).

Схема взаємозв’язку дидактичної структури і методичної підструктури уроку:

• організаційна частина;
• актуалізація знань;
• формування нових знань;
• застосування знань, формування вмінь і навичок;
• підведення підсумків.

Структура уроку вивчення нового матеріалу:

• організаційна частина;
• актуалізація знань;
• формування нових знань;
• підведення підсумків.

Урок закріплення і удосконалення нових знань, умінь, навичок:

• організаційна частина;
• актуалізація знань;
• застосування знань, формування вмінь і навичок;
• підведення підсумків.

Урок узагальнення і удосконалення нових знань, умінь, навичок:

• організаційна частина;
• актуалізація знань;
• підведення підсумків.

Контрольно-перевірочний урок:

• організаційна частина;
• актуалізація знань;
• підведення підсумків.

Комбінований урок:

• організаційна частина;
• актуалізація знань;
• формування нових знань;
• застосування знань, формування вмінь і навичок;
• підведення підсумків.

Дидактичні вимоги до структури уроку:

• структура уроку повинна відображати логічну послідовність всіх кроків навчання;
• кількість структурних елементів на уроці повинна бути оптимальною;
• тривалість кожного структурного елементу залежить від його, змісту і ролі у досягненні основної дидактичної мети уроку;
• структура уроку повинна бути гнучкою: викладач має можливість змінити структуру уроку в залежності від ситуації;
• зміст кожного структурного елементу повинен бути логічним, доступним і посильним.

Визначення цілей і задач уроку:

• навчальна – домогтися міцного засвоєння системи знань, основних ідей та методів науки, її досягнень, сформувати вміння , пояснювати факти на підставі причинно-слідчих зв’язків, закономірностей;
• розвиваюча – сприяти розвитку мови, мислення, пам’яті, сприйняття, уяви, спостережливості, активності й самостійності здобувачів освіти, сформувати у них способи пізнавальної діяльності, прививати уміння і навички навчальної роботи, узагальнені пізнавальні уміння.
• виховна – сприяти формуванню наукового світогляду, здійснювати сумлінне, естетичне і трудове виховання, розвивати навички індивідуальної і колективної праці.

План проведення лабораторно-практичної роботи відображає короткий зміст, порядок організації і виконання роботи та, при необхідності, графік переміщення учнів за навчальними місцями. З метою забезпечення ефективної організації лабораторно-практичних занять викладачем розробляються інструктивно-технологічні картки, де вказуються мета, зміст і послідовність виконання учнями завдань, перелік інструментів, обладнання і матеріалів, правила безпеки праці під час виконання роботи, контрольні питання самоперевірки.