Афанасієв Олександр Вікторович (28.09.1984 — 05.01.2023) — випускник 2001 року, військовослужбовець, загинув 5 січня 2023 року, виконуючи бойове завдання, на Сході України.
Народився у Житомирі, закінчив ЗОШ №28, навчався в ПТУ №5 в 1999-2001 рр. на професії “Паркетник, столяр”, працював будівельником.
Добровільно став на захист України із початком повномасштабної російської агресії.
11 січня 2023 р. похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі.
Указом Президента України №272/2023 від 11 травня 2023 року, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно.
Тетерук Юрій Анатолійович (07.05.1994 — 07.04.2023) — випускник 2012 року, військовослужбовець.
Народився у Житомирі, закінчив ЗОШ №5, навчався в ПТУ №5 в 2010-2012 рр. на професії “Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр”.
Проходив строкову службу в ЗСУ. Згодом підписав контракт, брав участь у відсічі збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях в 2014-2015 рр.. Після демобілізації працював на місцевому підприємстві.
Із початком повномасштабної російської агресії в Україні став до лав однієї з десантно-штурмових бригад ЗСУ. Мужньо захищав Україну на одному із найважчих напрямків оборони на Сході України. Загинув, виконуючи бойове завдання.
11 квітня 2023 року похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі.
Указом Президента України №746/2023 від 10 листопада 2023 року, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно.
Побережний Юрій Андрійович (25.09.1966 — 02.06.2023) — випускник 1985 року, солдат.
Народився у Житомирі. Закінчив ЗОШ №8, далі навчався у ПТУ №5 в 1982-1985 рр. на професії “Столяр (будівельний), тесляр”. Закінчив навчання достроково, у зв’язку із призивом до армії.
Юрій Побережний служив у лавах ЗСУ з березня 2022 року. До війни працював автомалярем. Під час служби – польовим кухарем.
“Ніколи не казав, що щось погано. Намагався жити, як всі нормальні люди. Ніколи ні у кого не вкрав, ніколи не казав, що чогось потребує. 10 ракет прилетіло по них. І все. Служив як всі і загинув”, — розповідав брат Юрія, Олег Побережний.
Загинув 2 червня 2023 року під час обстрілу, під Чугуєвом, Харківська область.
Поховали Юрія Побережного на Смолянському військовому кладовищі 7 червня 2023 року.
Указом Президента України №467/2023 від 28 липня 2023 року, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно.
Поплавський Олег Леонідович (20.10.1984 — 24.07.2023) — випускник 2001 року.
Народився у Житомирі. Навчався у ЗОШ №28. Далі навчався у ПТУ №5 в 1999-2001 рр. на професії “Столяр паркетник”. Далі проходив строкову військову службу. Після демобілізації працював у сфері приватного бізнесу, займався ремонтом автомобілів.
Із лютого 2023 року став на захист Батьківщини.
Героїчно загинув при виконанні бойового завдання 24.07.2023 року.
Дембіцький Віталій Миколайович (02.06.1987 — 27.09.2023) — випускник 2004 року, військовослужбовець.
Народився у Житомирі. Навчався в Житомирській ЗОШ № 19, 8-9 класи закінчував у с. Троянів Житомирського району. 2002-2004 рр. навчався в ПТУ №5 та отримав професію «Маляр, пічник, штукатур». Закінчивши училище, працював у сфері приватно – будівельного бізнесу. Був гарною підтримкою та опорою для своєї матусі, своєї дружини, яка також захищає Україну у лавах ЗСУ.
Із перших днів повномасштабної агресії рф прагнув стати на захист нашої країни, але не був мобілізований за станом здоров’я. Та незважаючи на це, Віталій добровільно стає до лав ТРО ЗСУ.
Героїчно загинув 27.09.2023 під час виконання бойового завдання із захисту України.
Путятін Сергій Вікторович (05.08.1981 — 10.04.2023) — випускник 1998 року, військовослужбовець.
Народився у Житомирі. Базову середню освіту отримав у ЗОШ №16. В 1996-1998 рр. навчався в ПТУ №5 на професію “Столяр (будівельний), паркетник, муляр” (група №4-а).
Опісля — строкова служба у лавах ЗСУ. Працював водієм, а згодом організував підприємство з перевезення вантажів й успішно реалізовував себе у приватному бізнесі.
Мав дружину, діток. Любив свою родину. Із початком повномасштабної агресії рф, на волонтерських засадах допомагав військовим із ремонтом автомобілів.
З лютого 2023 року мобілізований до лав ЗСУ. Мужній воїн, Захисник, Путятін Сергій Вікторович героїчно загинув орієнтовно 10 квітня 2023 року. Лише майже через вісім місяців Герой на щиті повернувся до рідного міста.
15 грудня 2023 року похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі.
Мовчанюк Віталій Анатолійович (07.02.1989 — 07.01.2024) — випускник 2006 року, військовослужбовець.
Народився у Житомирі. Навчався в ЗОШ №20, в 2004-2006 рр. у ПТУ №5 на професії “Столяр будівельний, верстатник деревообробних верстатів” (група №3).
Почав трудову діяльність у приватному бізнесі.
У квітні 2022 року добровільно став на захист України в складі військового підрозділу ЗСУ.
Відданий справі захисту Батьківщини, героїчно загинув, виконуючи бойове завдання в Донецькій області
Карплюк Олег Миколайович (11.07.1970 — 16.01.2024) — випускник 1988 року, військовослужбовець.
Народився в селі Красівка, Бердичівського р-ну . У дитячому віці з батьками переїхав до Житомира. Навчався у ЗОШ №27, в 1985-1988 рр. у ПТУ №5 на професії “Столяр (будівельний), паркетник” (група №2). Далі — строкова служба у лавах ЗСУ. працював у приватному будівельному бізнесі.
Із початком повномасштабної агресії рф добровільно став на захист України.
Олег Миколайович героїчно загинув у Донецькій області під час виконання бойового завдання
23 січня 2024 року похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі.
Воробей Андрій Андрійович (16.05.1985 — 05.04.2024) — випускник, військовослужбовець.
Народився у Житомирі. Навчався в ЗОШ №5, далі — в ПТУ №5, де здобув робітничу професію столяра-штукатура. Опісля — професійна діяльність у приватному бізнесі.
Хоча за станом здоров’ям не проходив військову строкову службу, проте з початком повномасштабного вторгнення він добивався, щоб його забрали захищати країну. Тривалий час його не брали, але він працював і підтримував ЗСУ. З 2022 року Андрій розпочав волонтерську діяльність. І з січня 2024 року став на захист Батьківщини від російських окупантів.
Загинув під час виконання бойового завдання.
Поховали Андрія Воробея на Корбутівському міському кладовищі 10 квітня 2024 року.
Майструк Юрій Петрович (03.05.1979 — 05.05.2022) — випускник, військовослужбовець.
Народився у с. Горбулів, Черняхівського району. Навчався в Житомирській ЗОШ №5, далі — в ПТУ №5, де здобув спеціальність столяр, майстер по каменю.
У 18 років проходив строкову службу в м. Дніпропетровськ, в інженерних військах. Потім все життя працював, забезпечуючи родину. Був одружений, виховував сина Петра.
Останнім місцем роботи було ТОВ “МАРК” торгової марки “Візаж” у Житомирі, де Юрій працював монтажником.
В перші дні війни, 28 лютого, був призваний по мобілізації і став на захист українського народу.
Загинув 5 травня 2022 року у бою за Батьківщину поблизу населеного пункту Протопопівка Ізюмського району Харківської області.
Похоронили Героя на малій Батьківщині — в с. Горбулів.
Указом Президента України №201/2023 від 07 квітня 2023 року, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно.